Є.В. Позднишев ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА (методи та їх застосування) Книга 1

Киев / Видавець Позднишев / 2007

УДК 796 / ББК 75.715 / П 63

По вопросам приобретения полного варианта печатной версти обращаться по следующему адресу электронной почты – leon2003@svitonline.com

Рецензенти:
кандидат психологічних наук, доцент Пригунов Павло Якович, директор інституту управління безпекою Університету економіки та права «КРОК»;
кандидат економічних наук Харченко Леонід Сергійович, вчений секретар Департаменту спеціальних телекомунікацій та захисту інформації Служби Безпеки України;

Позднишев Є.В.
П 63 Інформаційно-аналітичне забезпечення безпеки підприємництва (методи та їх застосування). Навчальний посібник. Книга 1. — К., Видавець Позднишев, 2007, 89 с.

ISBN 966-8830-12-1
ISBN 966-8830-28-8 (1 книга)

 

В цьму посібнику розкриватися основні методи, які використовуються в інформаційно-аналітичній роботі підрозділів безпеки підприємств. Даний навчальний посібник написаний виключно з використанням матеріалів відкритих джерел. Теоретичні положення по можливості ілюструються прикладами.
Книга адресована співробітникам приватних детективних агентств, служб безпеки комерційних фірм, студентам, слухачам, що вивчають відповідні спецкурси, а також тим читачам, яких цікавлять питаннями інформаційно-аналітичної діяльності, розвідки і контррозвідки. Вона буде цікава і співробітникам правоохоронних органів.

Рекомендовано до друку рішенням Наукової Ради Інституту стандартів безпеки. Протокол №4 від 15 березня 2007 р.

 УДК 796  

ББК 75.715  

П 63

ISBN 966-8830-12-1                               © Є.В.Позднишев, 2007
ISBN 966-8830-28-8 (1 книга)            © Видавець Позднишев, 2007

ЗМІСТ

1. Роль і місце інформаційно-аналітичної діяльності в роботі спецслужб світу
2. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності (історико-філософський аспект)
3. Використання загальнонаукових практичних методів пізнання у інформаційно — аналітичній діяльності.
3.1. Метод спостереження
3.2. Підслуховування
3.3. Опитування (бесіда)
3.4. Порівняння
3.5. Експеримент
3.6. Роль приладів у науковому пізнанні.
4. Використання загальнонаукових теоретичних пізнання у інформаційно — аналітичній діяльності
4.1. Аналіз і синтез
4.2. Системний аналіз
4.3. Індукція і дедукція
4.4. Метод моделювання
4.5. Метод аналогії.
5. Використання загальнофілософських методів пізнання у інформаційно — аналітичній діяльності
5.1. Історичний і логічний способ пізнання..
5.2. Абстрактне і конкретне…
6. Математичні методи.
7. Методи творчого мислення.
7.1. Мозкова атака (мозговий штурм)

7.2. Інтелектуальна розминка

7.3. Сократичний метод..

7.4. Професійні ігри.
7.5. Метод рольових ігор.

7. 6. Модульно-цикловий метод..

7.7. Метод круглого столу
7.8. Аналіз конкретної ситуації.
7.9. Метод експертних оцінок
7.10. Метод контент – аналізу
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА….
ПРАКТИКУМ.
ДОДАТКИ

Усі зауваження, доповнення і пропозиції автори просять присилати за адресою
E-mail:leon2003@svitonline.com.

Авторські права захищені

Виготовлення піратських ксерокопій карається законом (див. главу 36 Цивільного кодексу України, статтю 176 Кримінального кодексу України)

Інформаційний сайт з книгами видавця Позднишева Є.В. http://www.is.svitonline.com/leon2003/

Думати треба або швидше, або менше

1. Роль і місце інформаційно-аналітичної діяльності в роботі спецслужб світу

Пізнання навколишнього світу припускає його дізнавання, знання і розпізнавання. Однак сутність будь-якого предмета не лежить на поверхні явищ. Щоб знайти її, у процесі тривалого розвитку науки і практики були вироблені спеціальні прийоми і способи пізнання. Ці прийоми і способи у вигляді методів застосовуються для дослідження всіляких явищ, у тому числі для розпізнавання об’єктів розвідувальної і контррозвідувальної діяльності. Термін «розвідка» походить від слова «відати», що означає «дізнаватися, знати, розпізнавати». Той же корінь міститься в терміну «контррозвідка». Саме слово «розпізнавання» найбільш точне визначає зміст цього виду людської діяльності.
Розглянемо, що являють собою методи наукового пізнання. Методи наукового пізнання в оперативній діяльності займають одне з головних місць при веденні інформаційно — аналітичної діяльності, оскільки сама суть інформаційної роботи полягає в широкому використанні цих методів. Весь блок таких методів неодноразово використовувався в практичній діяльності фахівців в галузі інформаційної й аналітичної діяльності, що знайшло своє відображення в мемуарах відомих розвідників та їх колег. Тому, в цій роботі будуть вказані найбільш характерні епізоди використання методів наукового пізнання в практиці розвідувальної і контррозвідувальної діяльності.
Визначимо основні базові поняття, що будуть використовуватися нами при розгляді проблем інформаційно-аналітичної діяльності.
Інформаційно-аналітичне забезпечення безпеки підприємництва (ІАЗБП) – це вид інформаційного забезпечення підприємницької діяльності шляхом добування, обробки і надання керівництву необхідної інформації. Необхідна при оцінці обстановки і прийняття рішення на відповідному рівні в інтересах розвитку підприємства.
Головна мета ІАЗБП – викриття на ранній стадії заходів безпосередньої підготовки певних ворожих сил з метою нанесення економічних збитків підприємству та забезпечення відповідних їм дій за допомогою добування необхідної інформації для планування, підготовки і проведення заходів задля недопущення можливих дій.
В основі ІАЗБП лежить інформаційно-аналітична діяльність.
Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) – це творчий процес в системі ІАЗБП різного рівня, який включає комплекс заходів, що організується і проводиться СБ підприємства та їх структурними підрозділами з метою збору та обробки необхідних відомостей з ряду питань і на підставі проведеної роботи – розробки інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів для керівництва.
Інформаційно-аналітична діяльність полягає в узагальненні одержаної інформації, що добувається в результаті проведення розвідувально-оперативної діяльності, її оцінці, аналітичній обробці первинних інформаційних матеріалів і поданні кінцевої інформаційної продукції відповідним інстанціям-споживачам.
ІАД складається з системи певних інформаційно-аналітичних робіт.
Інформаційно-аналітична робота (ІАР) – це комплекс заходів, які проводяться підрозділами служби безпеки підприємства з метою збору та обробки необхідних відомостей з ряду питань та на підставі проведеної роботи – розробки інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів для керівництва підприємства.
Головні елементи ІАР:

1. збір та пошук інформації (головний, самий важливий і визначаючий елемент);
2. попереднє вивчення, інформаційно-аналітична обробка, формулювання висновків, облік;
3. підготовка інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів.

Інформаційна діяльність ґрунтується на застосуванні наукового методу. В основі методології інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки підприємництва лежить методологія наукового пізнання.
У зв’язку із цим можна сформулювати 10 основних етапів ІАД.
Етап 1. Загальне знайомство з проблемою.
Етап 2. Визначення термінів та понять, які планується використати (факти науки).
Етап 3. Збирання фактів. Накопичення знань та відомостей (факти дійсності).
Етап 4. Розтлумачення фактів. Осмислення матеріалу.
Етап 5. Постановка проблеми.
Етап 6. Побудова гіпотези.
Етап 7. Побудова моделі, доказ.
Етап 8. Висновки. Умовиводи (наукові здогади) та висновки.
Етап 9. Перевірка висновків.
Етап 10. Викладення (написання інформаційного, інформаційно-аналітичного документу).
Усі ці теоретичні положення мають безпосередній зв’язок з практичною діяльністю.
Наступний фрагмент із спогадів П.Судоплатова є досить цікавим щодо ролі аналітичних служб в системі розвідки. «… «холодна війна» прийняла запеклий характер, що в кінці 1947 року призвело до важливої реорганізації структур наших розвідорганів. Війна показала, що політична та воєнна розвідка не завжди кваліфіковано справлялися з оцінкою та аналізом всієї інформації, яку вони отримували по своїм каналам. І тоді Молотов, котрий перед Ялтинською конференцією декілька разів головував на нарадах керівників розвідслужб, запрошував об`єднати їх в одну централізовану організацію. Сталін погодився з цією пропозицією — так з`явився Комітет інформації, куди увійшли 1-е управління МГБ і ГРУ МО…
… Навіть зараз, після розпаду Радянського Союзу, я все ще впевнений: ефективне функціонування спецслужб Росії залежить від їх тісного співробітництва з органами безпеки. Ми не маємо спільної оперативної самостійної бази для роботи, наприклад, податкової поліції, митної служби і т.п. На Заході всі ці служби мають серйозні важелі контролю над вадливими сферами життя суспільства. В Росії ж всі ці служби лише народжуються. Разом з тим орган аналізу та оцінки розвідданих повинен діяти самостійно, безпосередньо обслуговувати керівництво країни, а не бути в підлеглому становищі у бюрократів й тих, чи інших впливових політиків або керівників спецслужб …» (22, с. 386, 388).

Фото 1 DOZOR – запис телефоних розмов

Дуже цікаво викладено те, як аналітична робота може використовуватись в активних діях розвідки в книзі Л.В.Шебаршина «Із життя начальника розвідки». «…Декілька десятків досвідчених та інтелігентних людей, які спеціалізуються по політичним, військовим та економічним проблемам, виявляють вразливі місця в позиціях міжнародних опонентів Радянського Союзу, відшуковують або винаходять факти (винаходять дуже правдоподібні), оголошення яких ставить опонента в труднощі, примушує виправдовуватись, шукати винних на своїй стороні, втрачати впевненість на переговорах. Опонент відчуває, що проблеми в ньому, навряд чи виникли випадково, що за цим стоїть КДБ, але все виглядає цілком природно, ніяких доказів немає — громадськість, преса, законодавці втрачають довіру до політиків; країни «третього світу» отримують все нові й нові докази підступництва західних імперіалістів; європейські союзники турбуються із-за переозброєння Західної Німеччини; громадськість збуджена американськими планами розміщення нейтронної зброї в Європі… (25, с. 61).
Цей приклад показує, що аналітично оброблена інформація у визначеному напрямку може суттєво впливати на політичний клімат.
Цікавим є й наступний епізод. «… Аналітична записка щодо впливу проблеми «північних територій» на радянсько-японські відносини. Наші експерти зазирнули в книжки по історії, переробили масу матеріалів і, спираючись на надійні дані, приходять до висновку, що територіальні поступки з нашої сторони не призведуть до якісного стрибка в економічних відносинах Японії з СРСР і тим більше не дозволять розраховувати на значну японську допомогу. Єдність політики й економіки для японців лише тактика. Як тільки вони отримають своє, це гасло буде забуто й відносини Японії з Союзом в самій важливій для нас області будуть будуватись на основі жорстокого економічного розрахунку. Нашому керівництву не слід мати ілюзій щодо цього…» (25, с. 91).
Цей приклад показує, як використання методу аналізу може допомогти керівництву країни щодо прийняття важливого політичного рішення.
Наступний епізод є досить цікавим щодо аналізу його керівником ПГУ.
«… наша діяльність у ФРН в останній час ніяк не активізувалась. Якщо німці серйозно говорять про протилежне, це значить, що вони помітили щось таке, що раніше проходило повз їхню увагу. З цього для нас випливає висновок — ретельно проаналізувати стан роботи з кожним джерелом, особливо тими, що займаються економічною проблематикою. На нараді було відмічено особливий інтерес радянської розвідки саме в цій області. Ми не використовуємо в розвідувальних цілях колишніх співробітників й агентуру МВБ НДР, хоча, треба признатись спокуса є великою, але ризик ще більший. Кожний співробітник МДБ знаходиться під підозрою і може бути об`єктом контрозвідувальної розробки. Зв`язуватись з такою людиною надзвичайно небезпечно. Зваживши всі «за» та «проти», політичні втрати пов`язані з можливим провалом. Перше головне управління прийняло рішення відмовитись від використання агентів та співробітників східнонімецького МДБ. Німецька сторона конфіденційним порядком була про це проінформована. В цьому випадку висновки німців щодо нашої активізації можуть означати, що під нашою вивіскою працює ГРУ. Це тема для розмови з начальником ГРУ Михайловим й дружня порада не бавитись з вогнем…» (25, с. 94).
Досить цікаву інформацію щодо ведення аналітичної роботи в системі ЦРУ дає Філін Ейджи в своїй книзі «За кулісами ЦРУ». «…Питання про те, чи використовувати потенційного агента, вирішується контррозвідкою в процесі оперативної оцінки. Це невід`ємна частина любих взаємовідносин між ЦРУ та іноземними агентами, незалежно від того, які завдання міг би виконувати той чи інший з них. Процес оперативної оцінки починається з моменту виявлення та початкової оцінки й характеристики потенційного агента й продовжується шляхом перевірки матеріалів, які на нього маються в резидентурі і в штаб-квартирі, в тому числі й матеріалів про діяльність цього агента в минулому…» (26, с.55-56).
«…Інформаційне управління визначає завдання, частково приймає участь у зборі інформації, оцінює й ретельно зіставляє отримані відомості та готовить підсумкові інформаційні доповіді. Це управління складається з декількох відділів, кожний з яких виконує координаційну функцію в рамках  всього розвідувального співтовариства. Такими відділами є: відділ повсякденної інформації, відділ національних оцінок, відділ загальної інформації, відділ наукової інформації, інформаційно-дослідницький відділ, обліково-довідковий відділ, оперативний відділ, служба перехоплення іноземних радіопередач, національний центр аналізу аерофотозйомки. Ми отримали учбові завдання по написанню різних типів спеціалізованих доповідей, складених цими відділами й службами, й відвідали деякі з них. Цікаво відмітити той факт, що більш ніж 80% відомостей, які вносяться в підсумкові інформаційні доповіді, беруться з таких відкритих джерел, як наукові й технічні журнали, політичні виступи окремих діячів і, з інших надрукованих документів. Решту 20; останні, звісно, відрізняються більш високою якістю та важливістю…»% відомостей отримують від таємних агентів чи з допомогою технічних засобів (26, с. 36).
Важливість ведення аналітичної роботи також випливає з третьої функції, покладеної на ЦРУ.
«…3. Виявити взаємозв`язок й оцінювати розвідувальну інформацію, яка має відношення до національної безпеки й забезпечуватиме відповідне доведення цієї інформації до уряду…» (26, с.32).
Підводячи підсумок цієї роботи я хотів би вказати, що всі, вище наведені приклади вказують на надзвичайну важливість та актуальність використання в повсякденній діяльності співробітника СБ всього комплексу методів наукового пізнання та їх застосування в ІАД. Без перебільшень можна вказати, що використання цих методів може стати ефективним засобом в практичній діяльності фахівця з питань безпеки підприємництва.